![]()
Путь Живы
Здрава Зореведание Нумероведание Живопись Соционика Стихий Звёздная половинка Счастливая семья Наши дети Родной дом Родная кухня Системные расстановки Ведающие славяне Школы Ведающих Веды Думаведание Мотивология Места Силы Поселения единомышленников
|
Портал славянской ведической культуры
Главная страница Любомудрие Ведающие славяне Огнь Сварг Владимир Куровский Интервью от 14 травня 7516 (2008) Владимира Витальевича Куровского.
Коли говорити про розвиток духовної організації, треба відмітити, що є розвиток кількісний, а є якісний. Наприклад, сьогодні – наші чільні духовні провідники, які мають право Ім`янарікати – нарікають в середньому від 350 до 600 людей в рік. Тому маємо значний прихід нових людей, та я не вважаю це розвитком. Для того, аби структурувалась й розвивалась організація, потрібна якісна підготовка духовних провідників – це головне. Хочемо ми того чи не хочемо, в суспільстві діє принцип – є духовний провідник, людина, яка бере на себе відповідальність – є громада, немає духовного провідника – немає й громади. Тому сьогодні ми докладаємо всі зусилля, аби відібрати та підготувати духовний чин РВ РПВ: гідних жреців, відунів та волхвів. Справа це тривала, але вдячна, це як сад ростити. Сьогодні працюємо над випуском Покону Рода Всевишнього – першого кола, 40 карбів. Також плануємо видати новий Требник, написана нова, більш розширена книга «Слов’янське духовне цілительство – Жива», в Росії 10-ти тисячним накладом видана книга отця Богумира «Відичне Православ’я», отець Твердислав підготував україномовну книгу «Слави, Молитви і Замовляння», мати Лада – українське видння «Народження Бога». Окрім того, усі попередні російськомовні книги перекладаються українською. Україномовне «Народження Богині» вже вийшло новим виданням, готується Родолад і Зцілення карни. Зроблено багато, та планується ще більше. Завдяки вірно організованому матеріальному забезпеченню, ми маємо силу якісно розвиватись, безвідривно працюючи на Рідну Віру. Сьогодні ми розглядаємо декілька ділянок щодо будівництва головного Храму РВ РПВ у Хмельницькому. Декілька архітекторів готують ескізні пропозиції та проекти. Цим безпосередньо займається один з родових волхвів, батько матінки Лади – Велемудр Ярославович Якимів, людина професійна, добре розуміється в будівництві. Продовжуємо збирати кошти на Храм, на жаль, ще не так багато жертвують православні рідновіри, набагато більше, люди інших вір і світоглядів, які зцілились чи покращили своє життя завдяки діяльності Академії Розвитку Людини «Родосвіт». Та я вірю, що це тимчасове явище, тому що сьогодні відмічається масовий прихід у громади насправді віруючих людей, для яких Рідна Православна Віра та її провідники беззаперечна святість. Здоров’я, життєвий успіх, повнота духовної та тілесної самореалізації на шляху виконання свого Божествнного Покликання – це основа діяльності РВ РПВ. Тому, хтось мав взяти на себе відповідальність по створенню такого духовно-оздоровчого цетру. І я особисто, таку відповідальність взяв на себе. Ми з матінкою Ладою, за кошти нашої родини, придбали великий колгоспний будинок (700 кв.м) в с. Раштівці, поблизу священної для усіх православних рідновірів гори Богит. Біля будинку два озера, недалеко ліс, поруч гарна дорога, йде траса Тернопіль-Гусятин, тому дібратись дуже легко звідусіль. Там планується створення екопоселення, рідновірського скиту та стаціонарного відділення Православної Рідновірської Академії Віровідання (ПРАВ). Там також побудуємо Храм. В середині цього літа Центр прийме перших паломників у затишних, комфортабельних номерах, де люди зможуть оздоровитись сірководневою водою та попрацювати з цілителями Живи, костоправами і травниками тощо. Сучасний жрець, відун чи волхв РВ РПВ – це людина з вищою освітою (часто з двома, трьома), яка пройшла відповідне навчання в академії ПРАВ. Володіє рідновірським віровіданням, релігієзнавець, цілитель, оратор, психолог, екстрасенс, ерудит – все в одному лиці. Одним словом – духовний отець (мати), який своїм власним прикладом веде людей до Віри і Віди. Завдяки підготовці, яку отримують наші духовні провідники, вони самозарадні. Їм не приходиться «жебрати» кошти у вірян, за домогою цілительства, духовно-психологічної роботи та навчально-просвітницької роботи в галузі поширення здорового, духовного способу життя - вони самі себе утримують і можуть забезпечити свої родини. Духовний Центр опікується усіма, хто вірно і відданно працює на благо Роду, як би не було, ми розуміємо, за людей треба дбати, тому ми сьогодні допомагаємо у придбанні квартир отцю Твердиславу та отцю Яровиту. Ну, перш за все, навчаємо гармонічно взаємодіяти зі світом (законам Прави), зцілюємо духовно – силою Живи та інших Рідних Богів, травами, духовно-психологічно та багато іншого. Для цього ми відповідно навчаємо наших духовних провідників та проводимо додаткові посвяти, допомогаємо духовно зростати. Кожен старається допомогти один одному, підтримати. Адже насправді робота над собою – нелегка справа. Тут багато залежить від твого сприйняття світу, терпіння, хоча, якщо ти вірно розумієш Карби і живеш по них, все гармонізується і життя налагоджується. Одне з головних правил нашого світогляду: якщо в тебе щось не получається – шукай причину в собі, а не в інших. Виходячи лише тільки з цього, багато проблем вирішуються самі собою. Треба мати велику мужність, подивитись в обляччя своїм проблемам, легше звісно звинуватити когось, але це не є православний відичний світогляд. Людина, яка має посвяту відаючого, повинна згармонізувати в собі усі протилежності. Тоді зникає напруга і немає перекосів ні в емоціях, ні в помислах. Зникає пристрасть, це один з головних моментів у світосприйнятті людини відаючої. Якщо вона на когось сердиться, ображається, а ще гірше поробляє чи мислить погано, це вже само собою означає її низький духовний рівень, і така людина не може гармонійно взаємодіяти з людьми. Більше того, вона постійно перебуває в колі темної Карни. Адже, кожного разу, негативні помисли, народжуюють в сотні раз більше негативних дій по відношенню до тебе. Світ, як дзеркало, ти йому посилаєш добро, воно тобі у відповідь в сто раз більше, і навпаки. Кожна думка матеріальна і повертається до господаря. Коли людина досягає такого духовного рівня, що думки і дії благостні, вона переходить у вищий вимір духовного розвитку, де може творити одним порухом думки і жити гармонійно. А до тих пір, вчиться, проходячи у житті «тяжкі» й болючі ситуації, йдучи шляхом пристрасті, а відповідно, і страждання. Я вже говорив про те, що вимоги зростають, всі волхви, відуни, жреці, обрядодії є моїми учнями. Я дбаю про їхній духовний ріст, бо за них відповідаю і перед Богами, і перед людьми. Є межа, що людина може опанувати в цьому житті, в залежності від свого духовного розвитку. Якщо вона чесно працює над собою, розбирається зі своїми негативами, внутрішніми обмеженнями, розширяє своє духовне поле, усі життєві перепони зникають. Тоді вона може вчити інших, а як можна навчити інших чогось, чого ти сам не маєш. Тому, я щиро вітаю таку працю й саморозвиток і з радістю допомагаю. Коли, окрім належних «знань», людина дійсно розібралась з собою, стала фізично здоровою, має гарну родину і чудові родинні стосунки, навколо неї гарні та приязні люди, які її люблять і поважають, така людина має шанс стати відуном, волхвом. Той, хто, вважає, що достатньо просто провести обряд, вивчити декілька молитов і гарно вдягнутися, його місце деінде, а не в духовному чині Родового Вогнища. Інакше не можна, як то кажуть, «рай» в окремо взятій державі не побудуєш. Родове Вогнище РПВ – міжнародна організація, тому проповідуємо усім світлим і праведним людям, допомагаємо, зцілюємо. Окрім того, не я сам відвідую усі ці закордонні громади – отець Богумир, отець Твердислав, отець Святогор також відданно працють на поширення нашого світогляду в Україні і світі. Хочеться відмітити і тих духовних провідників, які також натхненно і самовідданно проповідують та научають, на благо Роду, віддаючи свої духовні сили Україні – це отець Яровит, матінка Радомира, отець Богумир (Феодосія), проповідниці Світомира, Живиця та інші. Матінку Радомиру та Живицю запрошують вже і в Росію на зустрічі та проведення занять. Усі наші Провідники постійно розвиваються, вчаться, опановують нові простори, колективи людей, і це тішить. Радісно, що дякуючи таким поїздкам, у нас є громади в Росіїї, Татарстані, Казахстані, Німеччині, тепер вже буде в Америці. Та це лише початок шляху, ми несемо правічну Православну Відичну Культуру і водночас Новиий Світ всім орійським народам, тому провідників треба буде багато, і сидіти вдома нікому не прийдеться. Ми не зглянимося, як Україна-Русь, знову стане святою землею для слав`янооріїв та носієм найвищої духовної мудрості Прави. На мою думку, проведення фестивалів-шкіл набагато більш ефективне, ніж проведення «звичайних» проповідницьких поїздок. Вони укріплюють існуючі громади, навчають та дозволяють залучити якісно нових людей. Ми плануємо проводитити фестивалі-школи систематично, з часом, у кожному обласному місті. Окрім того, проводимо щорічно два великі фестивалі на Купала та Рожаниць. На фестиваль «Купальський вінок», що проходитиме в Києві з 17 по 23 червня очікуємо понад 500 людей та на Міжнародний Слав`яно-Орійський фестиваль понад 1000 тисячу. Усе це стало можливим завдяки нашим книгам і попереднім фестивалям! Роботи чимало, та наші люди уже знають всю адміністративну роботу, тож працюємо відлагоджено. Перш за все, самовдосконаленням, адже вимоги постійно зростають. Окрім того, багато з них, виступають викладачами наших Академій. Також готують нові книги до видання. А ще працють зі своїми духовними учнями (вогнищанами, відаючими), а це не легка і тривала робота. За кожним духовним провідником закріплена певна територія, якою він опікується. А ще важлива ланка – родина. Та родина не в розумінні - я і моя жінка, ні, це – діти, батьки, діди, сестри та брати, племінники, з ними також духовний провідник повинен працювати, бо це його снага і відповідальність перед родом. Не просто, бракує часу, кожна хвилина на вагу золота, тому ночами приходиться жертвувати. Та вважаю себе дуже щасливим, і щодня дякую Богам за ту силу і мудрість, якої вони мене навчають, ведучи по життю. Без них неможливо би було щось зробити подібне. Кожного ранку в молитвах, відчуваю, як Боги наснажують, керують усім рухом вгору. Я чую, я бачу, Вони дійсно тримають свої десниці на «ралах» наших. Часто бачу, що, якби приймав рішення я сам, поступив би мабуть по- іншому, та шлях і методи насправді давно сплановані зверху. Це воістинну, ми лише руки Богів у Яві. Головне – бути вільним, не прив`язуватись до якихось стандартів. Бо часто буває так, що те, що вчора здавалось поганим – сьогодні виступає найкрашим та єдино можливим. Родина у нас звичайна - діти, батьки. Лада виховує дітей, я їй у цьому допомагаю, ладує особисті відносини людей, пише книги. В усьому допомагає мені – ми з нею одне ціле, те, що роблю я, робить вона, і навпаки. Зараз вона надихає старшого сина Радомира на написання повчальних казок- розповідей для дітей, як краще донести закони Праві до дитячої свідомості. Окрім того, Радомир готує казки по Карбах, є у нас така задумка. А ще готується до проведення навчальних дитячих семінарів, де він вже також буде виступати частково вчителем, для своїх одноліток. Розмову вів Святозар Подільський
14 травня 7516 (2008) Комментировать статьи могут только зарегистрированные пользователи. Перейти к регистрации |