ВЕДА

 

 

 

 

Поделиться

 
 
 
 
 

.

 . .

.

.

.

 

 
 
 
 
 

 

 

 

.

 

 

 

 

.

.

О школе Новости Книги Фото Медиа Посетителям Контакты Ссылки Форум Карта сайта Поиск
   

 Портал славянской ведической культуры

 


Главная страница / Любомудрие / Ведающие славяне / Богумир Мыколаев / Интервью с Б.Д.Мыколаевым

Интервью с Б.Д.Мыколаевым

Інтерв'ю з Хранителем Родового Вогнища, волхвом Богумиром Мыколаевым.

Враховуючи те, що в Інтернеті з’явилось багато неоднозначних повідомлень щодо ДЦ РВ РПВ, адміністрація сайту alatyr.org.ua вирішила взяти інтерв’ю (повіду) у Хранителя Родового Вогнища Рідної Православної Віри, волхва Богумира (Б.Миколаїва)
Святозар Подільський



Добридень, Батьку Богумир. Звертаюсь до Вас на прохання наших рідновірів. Багатьох людей цікавить, чи справді був розкол у Родовому Вогнищі і чому так багато галасу?

Слава Рідним Богам!

Знаєте, це як з потягами – основний склад (паротяг і вагони) рухаються до певної станції, часто тягнучи із собою причіпні вагони. Рано чи пізно ці вагони відчіпляються і прямують у потрібному їм напрямку. У всьому цьому головне зрозуміти, хто паротяг, а хто вагони, і кому до якої станції треба. Наші пріоритети - „Україна-Русь, колиска індоєвропейської цивілізації”, тобто Свята земля білих людей, яка зберегла відичні знання - Звичай і Покон. Тому ми прагнемо відновлення Правди, Світла і Любови не лише в Україні, а й в усіх слов’яно-орійських державах. Рідна Православна Віра покликана дати слов’янам для цього мудрість, силу і духовні знання. Знаходячись у складних геополітичних взаєминах ми не можемо казати „наша хата скраю”: або Україна-Русь задає тон, або його задають нам.

З повагою ставлячись до Світовита Пашника, потрібно відмітити, що він завжди відокремлював себе, свій Край від загального тіла Родового Вогнища, постійно підкреслюючи – я та вони (усі інші). Він довго йшов до того, щоб стати „верховним” – нарешті йому це вдалось. Ми вітаємо і підтримуємо його у цьому рішенні, бо краще разом взаємодіяти на благо Руси-України таким чином, ніж носити камінь за пазухою.

Яка чисельність ДЦ «РВ РПВ» на сьогодні?

Коли говорити суто формально то тут ми маємо такі факти. Станом на 20 вересня 7515 (2007) р. в складі ДЦ «РВ РПВ» знаходилося 37 зареєстрованих громад Рідної Православної Віри, що на основі своїх заяв увійшли до складу Духовного центру. Ініціативних груп (незареєстрованих громад) на різному етапі формування є 74. Після оголошення С.Пашником свого виходу з Родового Вогнища його підтримали 5 зареєстрованих в нашому Духовному центрі громад, решта – 7 громад, наведених в списку засновників ДЦ «РПК» – ніколи до Родового Вогнища не належали. Про їх існування яких ми довідались з Інтернет-повідомлень..

Яке значення має „розкол” для подальшого розвитку ДЦ «РВ РПВ»?

На глибоке переконання Верховного Волхва Руси-України Володимира, Кола Відаючих та Віча Православних Вогнищан жодного розколу не сталось. Відбулось визначення позицій у розвитку рідновірського руху. Родове Вогнище продовжує свою структуризацію, нарощує свою чисельність та організованість. Переважна більшість громад обрали шлях слов’янської відичної духовности, кілька громад – етнографічно-політичну діяльність.

Обидва шляхи потрібні нашому народу, вони взаємодоповнюють себе. Але говорити зараз про розкол означає виявляти неповагу до Духовного центру «Руське Православне Коло», оскільки в такому зрізі ДЦ «РПК» стає всього лише сектою Рідної Православної Віри. Нагадаю, що за енциклопедичним словником секта це: «релігійна група, громада або інша підгрупа, що відкололася від основного релігійного напрямку».

На мою думку, вони надалі спроможуться знайти „своє” лице – у відмінному вірознавстві, обрядовості та назві. Якщо цього не станеться, ми не будемо заперечувати, щоб мати у русі Рідної Православної Віри таку „підгрупу”.

Я знаю, що на Вічі були присутні представники Вінницької громади "Вінець Бога". Поясніть цю ситуацію, адже С.Пашник заявляє про її входження в ДЦ «РПК».

Вінницька громада Рідної Православної Віри «Вінець Бога» зі складу ДЦ «РВ РПВ» не виходила, за її статутом таке рішення приймають тільки Загальні Збори, а не особисто Голова громади. На цей час члени громади «Вінець Бога» готуються до загальних зборів, аби прийняти остаточне рішення. Зазначу, що наявність у Вінницькій громаді двох частин визріла ще рік тому. Не всі її члени сприйняли ту етнографічну лінію, яку задав її голова та нові члени громади.

Для повної ясности нагадаю усім, що в заяві пана Велимира (яка чомусь була прибрана з сайту С.Пашника!!!) йшлося тільки про його особистий вихід з Родового Вогнища, але аж ніяк не всієї громади.

Розкажіть, будь ласка, як пройшло V Віче Православних Вогнищан?

Для мене особисто воно виринуло надзвичайно раптово, але його скликання Батьком Володимиром є цілком закономірним. Засідання Віча пройшло в побратимській єдності та прагненні до поліпшення роботи Духовного центру. За день до Віча, 26 жовтня, відбулась зустріч Голів громад Східної та Західної України, були опрацьовані відповідні документи, що виносились на Віче та прийнято рішення про перетворення Кола Владик на Коло Відаючих, з дещо ширшими повноваженнями та більшим представництвом.

До Кола увійшли: Верховний Волхв Руси-України Володимир (В.Куровський), Відаюча Мати Лада (Л.Куровська), Батько Твердислав (А.Філатов), Батько Богумир (Б.Миколаїв), Батько Мирослав (М.Зуєнко), Батько Родомисл (К.Зубарєв), Мати Боговида (О.Грищенко), Мати Ярсенія (О.Туз). Головою Кола Відаючих, природно, визнаний Батько Володимир.

Віче розпочалось з оголошення кількости представлених громад, яких було 20, та організацій Характерне козацтво і Берегиня Роду. Сім громад, які не змогли прибути на Віче, але цілком довіряють керівництву та своїм побратимам, висловили повну підтримку усім рішеннями Віча.

Батько Володимир відкрив Віче Славленням Рідних Богів та продовжив його роботу аналізом розвитку Рідної Віри в Слов’янщині, останніх подій у Родовому Вогнищі, національної стратегії Родового Вогнища та наших світоглядних підвалин.

Як і на всіх попередніх Віче Батько Володимир запитав у громад, чи любий їм такий Верховний Волхв, а якщо ні, то він готовий підтримати того, кого Віче вважатиме більш достойним. Аби не було жодних кривотолків та встановлена повна ясність, слово було надано кожному голові громади та представникам Вінницької громади «Вінець Бога».

Усі голови та представники громад визнали Батька Володимира своїм духовним вчителем та Верховним Волхвом Руси-України. Всі разом ми підтвердили і зазначили, що Покон Рода Всевишнього є для нас основою, але не єдиним виразом віровчення. Ми чітко і недвозначно заявили, що Русь-Україна є святою землею родів Слов’янських, а мова Руська (очищена від чужорідних привнесень українська мова) є священною мовою Рідної Православної Віри. Ми зазначили, що духовний учитель є для нас першим серед рівних, у Колі Відаючих, що ми визнаємо іншого духовного вчителя лише тоді, коли це зробить сам Батько Володимир. Одночасно, ми ствердили, що духовний учитель - це не володар душі і розуму рідновіра, який наділений абсолютною владою, а Духовний Батько, що дає відичну науку і авторитет якого визнається духовними провідниками Рідної Православної Віри.

На пропозицію пані Ярсенії було створено редакційну групу для підготовки нової редакції Статуту Родового Вогнища. Ми звернулись із закликом приєднатись до цього процесу не тільки православних рідновірів, але й прихильників Слов’янської Віри загалом. Родове Вогнище вийшло на той рубіж, коли ми перестали бути просто однією з течій Рідної Віри, а стали найбільшою та найдієвішою рідновірською конфесією в усій Слов’янщині. Це вимагає серйознішого поглиблення організаційної та духовної роботи, яка в старому форматі уже не є такою ефективною. Оскільки питання були надзвичайно серйозні та вимагали ретельного вивчення, другу частину Віча вирішено було провести 22-24 лютого 7516 (2008) року в Києві.

Які ж питання були головними на Вічі?

Головними питаннями цього Віча були: покращення роботи Духовного центру, підготовка нової серії видань, де будуть враховані та висловлені думки і бачення всього Кола Відаючих, проведення різдвяного паломництва на гору Богит, проведення Родинного Купальського Фестивалю та ІІ Міжнародного Слов’яно-Орійського фестивалю.

Як Ви вважаєте, Батьку Богумир, що здобуло Родове Вогнище після Віча?

На моє глибоке переконання, Родове Вогнище засіяло ґрунт для подальшого росту та примноження сповідників Рідної Православної Віри, ми позбулись елементів, які гальмували наш поступ, та змогли визнати помилки тактичної роботи. Тепер наш шлях став більш ясним, завдання більш глибокими, а відповідальність ще серйознішою.

Чи вважаєте Ви, що тепер керівництво Родового Вогнища стало більш демократичним, ніж раніше?

Гм. Дивне питання. Але демократію, як спосіб організації діяльности, ми відкидали і відкидаємо. Демократія – це влада рабовласників над плебсом (так, як це було в стародавній Греції і так, як це нині є в Україні). Урядування діяльністю Родового Вогнища раніше і тепер скеровується Верховним Волхвом Руси-України, а здійснювалось Колом Владик (тепер Колом Відаючих). Керівництво організацією основується на принципі компетентности, а не рівноправности усіх. Коло Відаючих є колом компетентних у своїх галузях людей, вони і здійснюватимуть керування організацією. Стратегічні цілі, як і раніше, задає нам Верховний Волхв Руси-України, якого ми визнаємо першим і кращим серед нас.

Як налаштовані громади Рідної Православної Віри?

Громади Рідної Православної Віри налаштовані на подальше поглиблення вивчення відичної науки, впровадження родових звичаїв у життя Русинів-Українців, відродження та культивування нашої етнічної культури і національної спадщини. Духовні провідники громад виявили бажання більш активно долучитись до видавничої діяльности та доручити Колу Відаючих ретельно готувати усі конфесійні видання, аби уникнути будь-яких помилок та недоречностей.

Отже, якщо я вірно зрозумів, у складі Духовного центру «РВ РПВ» залишається 32 зареєстровані громади та 74 ініціативні групи?

Фактично – так. Але до цього часу нам зовсім невідомі позиції Павлоградської громади «Сила Рода», Черкаської громади «Промені Ярила» та Лубенської громади «Стріли Стрибога». Люблянська громада «Свєтовіт» також висловила свою підтримку рішенням Віча.

Хочу зазначити, що це ще не всі наші осередки. Завдяки подвижництву Батька Володимира та громадської організації Академія розвитку людини «Родосвіт» у нас намітилось ще додатково 34 представництва. Побачимо по факту державної реєстрації.

Так чи інакше, Батько Володимир поставив перед Колом Відаючих завдання, щоб до кінця 7516 (2008) у ДЦ «РВ РПВ» було 150 дієвих громад.

Як у вас справи з капищами і Храмами?

Окрім десятків „незареєстрованих„ капищ РПВ, у нас є 3 офіційно затверджених місця поклоніння (Київ, Хмельницький, Кам’янець-Подільський). Зараз беремо місце під Храм (47 сот). Проект храму у стадії розробки, але люди вже жертвують кошти на будівництво.

У с. Макіївці Хмельницької обл. плануємо зробити рідновірське поселення та духовно-оздоровчий центр (православними рідновірами вже куплено близько 15 хат). Йде юридична робота по оформленню інших місць паломництва.

Є багато запитань відносно Академії «Родосвіт»: чи має вона відношення до Родового Вогнища?

Жодного юридичного чи організаційного відношення Академія розвитку людини «Родосвіт» до ДЦ «РВ РПВ» не має. Це громадська організація, яка створена для проповіді відичного світогляду серед населення мовою психології, психобіоенергетики, історії, етнографії тощо. Семінари школи «Родосвіт» проводяться поза громадами Родового Вогнища, на платній основі. Всі ті знання отримують православні рідновіри на Православленнях та в «Школі Рідної Віри» безкоштовно.

Який ваш план роботи на подальше?

Готуватись до прийняття Статуту, Положень, плану роботи на десять та один рік, видання цілої низки книг.

Я знаю, що багато нарікань викликало зростання вимог до духовних провідників РПВ?

Абсолютно вірно, вимоги постійно зростають. Знати напам’ять кілька молитов і славнів та називатись духовним провідником (Жрецем, Волхвом), як це заведено у деяких громадах, нині уже немислимо! Це має бути людина від Бога, яка добре усвідомлює своє Покликання і віддано його несе. Тому сучасний православний духовний провідник має бути чудовим обрядодієм, цілителем, психологом, українознавцем та слов’яністом. І ми до цього неухильно йдемо. Так усі волхви РПВ, окрім традиційного навчання, яке вони отримали в роду, мають по 2-3 вищих освіти і навчаються в аспірантурі. Ми чи не єдина організація, яка систематично проводить навчання своїх духовних провідників (Школа Рідної Віри та Академія ПРАВ).

Чим саме займається Академія ПРАВ?

Ми прийшли до висновку, що для успішного результату становлення потрібно організувати навчання духовних провідників на високому духовному і науковому рівні. Тим більше, що бажаючих навчатись є багато. Тому цього року була зареєстрована Православна Рідновірська Академія Віровідання (ПРАВ). У своїй діяльності Академія користується трьома мовами: українською, російською та англійською. На цьому етапі є дві групи російськомовних і україномовна (до якої, до речі, входять і росіяни, які захотіли навчатись українською), зараз вже збирається англомовна група. Ми підбираємо і відповідний викладацький склад, адже викладання повинно проходити на відповідному рівні. Роботи у цьому напрямку чимало, зараз ми шукаємо офіс для Академії, та наймаємо окремого працівника – секретаря, який буде займатись лише цим. Для „діючих” духовних провідників – постійно відбуваються «Школи Жерців» та «Школи Рідної Віри» , завдяки яким вони підвищують свій рівень. Цього мало, я розумію, бо ми ще у стані зростання (нагадаю, офіційно РВ РПВ зареєстроване 30 березня 2005 року).

Офіційно нам лише два роки! За цей час – десятки вишкільних таборів, 7 Шкіл, 5 Віч, 2 Міжнародні науково-практичні конференції, Міжнародний Фестиваль, щонедільні славлення, три «Ходи за Рідну Віру», проведені спільно з іншими рідновірами, та багато іншого. Отже, ми ростемо і навчаємося! І це тільки початок....

А які книги готуються до друку?

Готується серія україномовних книг. Найперше, вже розпочата робота по написанню та виданню вірознавчої книги «Слов’янська Рідна Віра – Відичне Православ’я. Віровідання». Готуються до друку: «Великий Требник Рідної Православної Віри», «Священна Руська мова», «Родолад. Світ слов’янської жінки», „Народження Бога” (виховання лицаря), «Родосвіт. Кармічнне зцілення душі і тіла», «Рідна Віра. Джерело щастя».

Чи задоволенні Ви своєю роботою в Родовому Вогнищі?

Ні, не вповні. Незважаючи на багаторічну проповідь, роз’яснення і навчання, рідновіри ще не достатньо добре навчились брати на себе відповідальність і часто проявляють організаційну пасивність. Поки що я не досяг того, що поставив собі за мету – створення тисячі дієвих, самоврядних і організаційно структурованих громад Рідної Православної Віри. Та ми усі наполегливо йдемо до того...

Чи задоволенні Ви своєю інформаційно-просвітницькою роботою в засобах масової інформаці?

Також ні. Сьогодні ми готуємо ряд медіа-проектів, у тому числі і проповіді та навчання через Інтернет в режимі on-linе. Тобто люди через власний домашній Інтернет зможуть раз на тиждень (поки) побачити і почути духовних провідників РПВ та отримати вичерпні відповіді на свої питання.

Також маємо звернення кількох газет, які готові на постійній основі друкувати наші матеріали. Зокрема, у газеті „Сота Свободи”, дякуючи праці Батька Доброслава (Т.Гірака,) зроблено вставку „Родове Вогнище”, де друкуються наші статті. До речі, запрошуємо всіх до співпраці.

У Києві Батько Твердислав та Мати Ярсенія майже щотижня спілкуються з пресою («Дзеркало тижня», «Сьогодні», «Газета по-Київськи», тощо). Та приходять до нас не лише вітчизняні журналісти...

Також на прохання програми „Цивілізація на ім’я - Україна” було знято фільм за участі наших Волхвів про Віру Предків. Передача вийшла надзвичайна, зараз її транслюють на першому національному. Також разом із чехословацькими рідновірами було знято фільм про відродження Рідної Віри на Слов’янських теренах. Зараз готується цикл фільмів російськими рідновірами „Русь Відична”, де ми також беремо безпосередню участь.

До цього ще можу додати, що книги Батька Володимира та Матінки Лади вийшли великим тиражем. Вже розійшлося по теренах СНД більш ніж 10-тисячним накладом „Народження Богині”, готуються до випуску „Родолад”, „Зцілення карми” і моя „Відичне Православ’я”. Вже вийшов диск із духовними практиками до книги „Зцілення Карми” Батька Володимира, готуємо й інші диски. Інколи шкодую, що в добі лише 24 години, нажаль, обмаль часу для всього, що задумалось і що треба зробити.

Яке ставлення РВ РПВ до інших рідновірських організацій?

О… я чекав Святозаре, цього питання! Завдяки „інтернетним опусам” ми вже зрозуміли ставлення до нас, настав час висловити своє бачення.

Ми, духовні провідники РВ РПВ, вважаємо себе віруючими і відаючими людьми, тому наше ставлення до інших рідновірів може бути лише одне – побратимське! Нагадаю, РВ РПВ ніколи ні про кого жодним словом у своїх виданнях та пресі погано не висловилось. Ми приймаємо усе різнобарв’я рідновірського руху як належне, приязно і толерантно ставлячись до їх розуміння єдиного і багатопроявного Бога та особистого духовного розвитку кожного рідновірського лідера.

Людей пізнають по плодах їхніх справ! Коли тричі руйнували Всеслов’янське капище на Хоривиці – ніхто крім громади Волелюба Добжанського не прийшов на допомогу! Натомість, під час проблем „на Десятинці”, ми з готовністю прийшли на допомогу, і далі підтримуємо цей почин – за що доброго слова ніхто не сказав. Ба, навпаки, виявилось, що Родове Вогнище ще й погане, бо мало «нахабність» висловити свою думку щодо подій.

Кожен робить, як може. Ми з радістю запрошуємо на свої заходи інші громади і так само беремо участь у їхніх заходах. Готові допомагати усім рідновірам та підтримувати їх. Нам приємно проводити славлення на Десятинці разом з ОРУ чи підтримувати Віче Українських Рідновірів.

Ми вважаємо, що кожна організація має бачити свій розвиток у розвитку власних структур, а не в обговорені розвитку інших. Не помиляється той, хто нічого не робить! Нажаль, у нас багато „святих і непомильних людей”. Чи мають вони право при такій поведінці та висловлюваннях називатись рідновірами, які мають віру і люблять свій рід? Питання, напевно, риторичне…

Можливо, їм треба зайти на будь-який сайт усталених релігій і повчитися повазі один до одного, як це прийнято у віруючих в Бога людей, поглянути, які питання розглядаються там на форумах. Соромно стає за рідновірський рух, де лише сварку і бруд ллють один на одного замість того, щоб підтримувати братів у священній справі – відновленні рідновір’я.

Ми завжди відкриті до діалогу та лишаємо поза увагою опуси на зразок „а доведіть, що ви не верблюди”.

Дякую, Батьку Богумире, за змістовну розповідь.


Стрибоград (Хмельницький), 30 жовтня 7515 рік
Інтерв' ю брав Святозар Подільський  http://alatyr.org.ua/news/68

Комментировать статьи могут только зарегистрированные пользователи. Перейти к регистрации