ВЕДА

 

 

 

 

Поделиться

 
 
 
 
 

.

 . .

.

.

.

 

 
 
 
 
 

 

 

 

.

 

 

 

 

.

.

О школе Новости Книги Фото Медиа Посетителям Контакты Ссылки Форум Карта сайта Поиск
   

 Портал славянской ведической культуры

 


Главная страница / Духовный Центр / Места Силы / Хортица

Хортица

Национальный заповедник "Хортица".

Острів Хортиця є найбільший острів на р. Дніпро (довжина 11, 5 км, найбільша ширина - до 2,5 км). Це єдина комплексна історико-культурна та природна пам'ятка, що охоплює період історії людства від доби мезоліту (20-30тис. р. до н.е.) до XX ст. Назва острова походить від давньослов'янського Бога Хорса.

Зважаючи на природну та археологічну унікальність острова та з метою здійснення державної охорони і збереження його цілісності, в 1965 році о. Хортиця було оголошено Державним історико-культурним заповідником (Постанова Ради Міністрів Української РСР №911 від 18.09.65 р.). З метою збереження в природному стані унікальних пам'яток геології в порожистій частині р. Дніпро, включаючи виходи докембрійських кристалічних порід, цінну наскальну рослинність, рідкі та зникаючи види рослин на ділянках цілинних степів, байрачних та плавневих лісів, постановою Ради Міністрів Української РСР № 500 від 28.10.1974 р.) було утворено на території історико-культурного заповідника геологічний заказник "Дніпровські пороги".

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1993 р. № 254 "Про Національний заповідник "Хортиця", Державному історико-культурному заповіднику було надано статус Національного. До його складу входять сам острів Хортиця і прилеглі до нього острови та скелі Байда, Дубовий, Ростьобин, Три Стоги, Середня, Близнюки, урочище Вирва на правому березі Дніпра, що мають загальнодержавне та історично значення. Загальна площа заповідника становить 2386,86 га.

На його території виділені чотири функціональні зони з різним режимом експлуатації (природна-заповідна, захисно-рекреаційна, рекреаційна та охоронна).

Головними завданнями заповідника є:

- збереження пам'ятних місць, пов'язаних з історією запорозького козацтва, та природного середовища о. Хортиця;

- відтворення природно-історичного середовища доби запорозького козацтва, та природного середовища о. Хортиця, передбачивши тут організацію природно-заповідної зони;

- організація рекреаційно-освітнього обслуговування на підставі оптимальної мережі науково-освітніх, музеєфікованих та рекреаційних об'єктів, комплексів;

- організація та забезпечення науково-дослідної роботи заповідника.

Зважаючи на свою унікальність, заповідник "Хортиця" занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як пам'ятка національного значення. На його території згідно "Реєстру пам'яток історії та археології, розташованих на території Національного заповідника "Хортиця" нараховується 63 пам'ятки археології та icторiї, з них 31 пам'ятка поставлена на державний облік.

Багаторічні (більше 100 років) археологічні дослідження дають можливість стверджувати, що територія о. Хортиці та її округа були зоною перебування людини ще за доби мезоліту (Х-VI тис. до н.е.). Oкpeмi знахідки крем'яних виробів мезолітичного часу знайдено в північній та східній частинах о. Хортиці. На острові виявлено декілька місць розташування пам'яток дніпро-донецької культури (ДДК) доби неолиту (V-III тис. до н.е.). (о. Середій Стіг, урочище Вирва).

Археологами виявлені пам'ятки енеолітичної культури Середій Стіг (IV тис. до н.е.): велика кількість крем'яних, кам'яних, кістяних та рогових знарядь праці на о. Байді, в урочищах Вирва, Дурна Скеля, Соловка Гай та в північній частині о. Хортиці. Численні знахідки цього часу було піднято зі дна Старого Дідпра. Пам'ятки доби бронзи відомі по всій території о. Хортиця поселення племен ямної культури ІІІ-ІІ тис. до н.е. (північно-східна частина острову), поселення племен катакомбної культури I пол. II тис. до н.е. (східний схил балки Совутиноі); поселення племен культури багатовалікової кераміки XVI-XV ст. до н.е. (північно-східна частина острову); поселення племен зрубної культури XV-XIV ст. до н.е. (південний схил балки Молодняга).

На о. Байда була виявлена потужна фортеця доби бронзи з кількома рядами стін та ровів. Це була своєрідна "столиця" для всього Нижнього Подніпров'я.

На о. Байда було досліджено декілька святилищ доби бронзи, які окрім поминально-обрядових функцій, можливо, використовувалися для найпростіших астрономічних спостережень. Цікавою є пам'ятка скіфського часу (VII-III ст. до н.е.) - городище "Совутина Скеля", в якому досліджено оборонні споруди (до 6 м), житлові та господарчі комплекси. Отримано численні матеріали, які дозволяють проводити масштабні реконструкції як економічного, так i етнічного характеру.

Поховальні пам'ятки о. Хортиці доби бронзи - раннього залізного віку представлені грунтовими та курганними могильниками. На oстрові зафіксовано шість курганних груп. Сарматська доба (II ст. до н.е. - III ст. н.е.) представлена окремими похованнями на острові та його окрузі, а також знахідками монет. В 1925 poцi в річці біля о. Хортиці була знайдена тетрадрахма царя Єфтидема Бактрійського II-І ст. до н.е. Одночасно було знайдено римський динарій імператора Адріана.

На о. Хортиця відомо декілька місцезнаходжень племен черняхівської культури (II ст. н.е.) могильник на території сучасної СШ № 43. Культурний шар черняхівської культури відомий на о. Байда та на piчці Середній Хортиці.

В безпосередній близькості до Протовчого броду знаходиться стародавнє поселення Х-XIII ст. Багато пам'яток археології пов'язано з історією запорозького козацтва.

Починаючи з кінця XV ст. острів Хортиця стає одним з опорних пунктів, де проходило формування запорозького козацтва. Тут, як i на інших островах, вони будували свою укріплення-"засіки". Хортиця стає колискою низового козацтва, основним форпостом по охороні південних кордонів від татар. В результаті археологічних експедицій на острові Байда були виявлені залишки дерев'яних укріплень, оборонні, господарчі споруди та житлові приміщення 16 ст.

В балках Молодняга i Липова відкриті зимівники запорозьких козаків ХVIII ст., де археологами була виявлена значна кількість предметів козацького побуту (цвяхи, кераміка, ножі та ін). Значна кількість пам'яток пов'язана з подіями російсько-турецької війни 1735-1739 рр., в якій безпосередню участь брали запорозькі козаки. В 1736 poці на о. Хортиця була заснована Запорозька верф, а для її захисту побудовані фортеця та ретраншемент. Декілька десятків суден верфи затонуло біля острова. Свідченням про перебування запорозьких козаків на о. Хортиця є численні назви урочищ та скель: урочище Сагайдачного, Січові ворота, Козача могила, Совутина скеля та ін.

О. Хортиця - унікальний пам'ятник природи. Рослинний світ острову на сьогодні представлений 1092 видами, з яких 33 види рідкісних та 105 ендемічних.

На острові Хортиця зареєстровано 245 видів хребетних тварин, з них 2 види, занесені до Червоної книги МСОП, 4 види - до Європейського Червоного списку "Конвенцій про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, який знаходяться під загрозою знищення", 12 видів - до Червоної книги України. 33 види безхребетних тварин, які мешкають на о. Хортиці, занесені до Червоної книги України.

Для ландшафту Хортиці характерно різнотравно-типчаково-ковилові степи, а південна частина острову - це природні заплавні ліси. О. Хортиця, є перспективною для екологічної реставрації степових екосистем. Степи, що відносяться до особливо цінних природно-територіальних комплексів о. Хортиця, представляють великий науковий i практичний інтерес. Наукові співробітники відділу охорони природи активно проводять роботу по відтворенню природно-історичного середовища о. Хортиця, а саме відновлення фітоценозів різнотравно-типчаково-ковилового степу на землях, що були виведені з сільськогосподарського користування, створення комп'ютерної бази даних про збереження степових, в т.ч. еталонних, ділянок Запорізької області, закладка репродуктивного розсадник трав'янистих та деревинних культур, організацій збору та створення фонду насіння трав'янистих видів місцевої рослинності, закладка експериментальних ділянок по відновленню грунтів, проведення таксації лісового фонду о. Хортиці, вивчення можливостей відновлення популяції ссавців, придбання сільськогосподарської мінітехніки, укріплення берегової смуги р. Дніпро.


подразделы:

Чёрный Камень
Место Силы.
Святилище - яйцо
Место Силы доби бронзи на о. Хортиця
Святилище - Генералка-2
Место Силы
Святилище- Музыкальное
Место Силы.
Храм в балке Ганевка
Место Силы.
Святилище - обсерватория
Место Силы.
Змеиная пещера
Место Силы.
Скифский стан
Место Силы.
Святилище - Сечь
Место Силы.