Народження світу

Веды – это ведические источники, священные ведические предания и ведические сказания.

Модераторы: =Wedana=, kluev vv

Народження світу

Сообщение kluev vv » 19 янв 2011, 18:47

Богумир » Пт дек 26, 2008 6:19 pm

Потрохи буди викладати тут напрацювання по слов'янським бувальщинам, в плані написання "Світлої книги волхва".

Виток перший
РОЖДЕННЯ. СВІТОВЕ ДЕРЕВО

1. Повержено світ старий і Всебог був тяжкий Новим Світом. А ще не було водоньки світої, лем був Батько Див, у тому ж Диві Всебог Оком Божим сяяв. А було то сяяння Світлом Рода, що в Окові Божому сокрите.

2. Зронило Око Боже сльозоньку і постало первоє море, й не мало воно кінця-краю. А ще не було тоді неба й ні землі, лем була одна водонька, над той водонькой Око Боже літало.

3. Одділив Всебог частинку свою й кинув у море, й виросло Дерево предивнеє і став Всебог Родом, а дуб став Світовим Деревом. Золота кора на Дереві тому, жемчужна роса, листом широке, вершечком кудряве. На вершечку Сокіл-Род сидить, мухи Божі між дванадцятьма гіллями рояться, а з під коріння його жива вода витікає.

4. Сокіл-Род звиває гніздечко на дереві, знизу барвінком, всередині калиною, а зверху щирим золотом. Сіли-впали два голубоньки у гніздечко теє. Один голубик – сам Білобог, другий голубик – сам Чорнобог.

5. Радоньку радять, як світ ся сновати. Тай спустили ся на дно до моря і були там три літа, а підняли звідти золотого піску, синього каменю. Постали з піску чорна землиця та біла водиця. Постали з синь-каменю – світле Сонейко, Ясен Місячик та й дрібні звізди.

6. Мовила землиця: «Дам я людям жита-пшениці, всякої пашниці». Мовила водиця: «Дам я світові всякої життєдайности». Тай Сонейко мовило: «Зійду я в неділеньку рану, обігрію гори, долини, усі полонини». Місяченько й каже: «Зійду я темної ноченьки, обсвічу волхвів на горах, витязів в залізах та господарів в домах, усякого звіра в лісі, усяку птицю в стрісі». Зоря мовила: «Дощиком на землю зійду, аби жито зростало, людям на добро».

7. Тай сіли птиці на всі дванадцять гілок Світового Дерева, зозулі та ластівки, а і звили по п’ять гніздечок, а і знесли по п’ять яєчок, а шесте красне. В коренях же Дерева чорні бобри нори поробили. А з жемчужної роси, що капала з листя поставали криниці.

8. Мить тривала як вічність, а вічність промайнула як мить, перетворився Сокіл-Род на Світового Кура і зніс Золоте Яйце-Райце. З того ж Яйця постав Ирій Сад і Світ Білий. Посеред Ирію Саду постав Алатир-Камінь, у осьми кутах, у осьми пелюстках й зі трьох частин складений, а кожна частина зі ста і двадцяти каменів, а і в кожному камені Карб відання сокритий. Береже те багатство сам отець Перун та Божеє воїнство.

9. А же запалав на Алатирі Відогонь, який сам Перунонько викресав. Є же ж той Відогонь Деревом Рода, й у корінні його таїна безсмертя душі людської захована. Аби душа завжди знала де Дім її, уклав Род Всебог так, що Сонейко наше, Дажбоже, лик свій з тієї сторони показує, де Сад Ирійський суть.

10. Й на одній з гілок Дерева Рода колиска висить, й дитя в тій колисці лежить. Дивнеє, білеє дитя Божеє. За дитям сама Лада Матінка глядить. А і гарно ж теє Дитя Божеє співає. Прилетіли орли, взяли Божеє Дитя і полетіли на небеса.
Любовь побеждает выгоду.
Аватара пользователя
kluev vv
Администратор
 
Сообщения: 326
Зарегистрирован: 19 окт 2009, 17:08
Откуда: Сичеслав (Днепропетровск)

Re: Народження світу

Сообщение kluev vv » 19 янв 2011, 18:48

Богумир » Сб дек 27, 2008 12:47 am

По 8-ми розділах Витка є тлумачення. По двох останніх ще доопрацюю та додам. Взагалі матеріал ще буде доопрацьовуватись.

1. За світобаченням давніх Слав’ян Всебог почав народження нашого світу після загибелі Світу Старого. В витку пояснюється, що Всесвіт розвивається по Колу і всякій смерті слідує народження, а народження приведе до смерти.
Дія народження відбувається в безладі (первісному хаосі), який утворився після загибелі Старого Світу, ця пустка, безликість та безлад і є Див. В одному місці Див був більш щільний, в іншому менше, в місці де щільність і вага посилювались проявилось Око Боже, Око-Род. В такому поєднанні Пращури пізнали Всебога і відобразили Його символом, який показав суть Породителя. Темнота єдина зі Світлом, є вони єдиним цілим, відтак Світло Рода є в Диві, а Див є в Світлі Рода, разом їх звуть Род Всевишній. В Диві ще немає нічого, ні води, ні неба, ні землі, тільки одне Боже Око, що сяє внутрішнім Світлом Рода, сяйвом самосіянним. Світло Рода народжується само із себе, воно є джерело життя і саме життя, хто узріє його той сліпне, але стає Видячим, стає Відаючим і бачить корінь Буття.

2. Око Боже, зронює сльозу із якого постає первісне море-океан. Треба розуміти, що сльоза є символом який несе в собі лад, злагоду. Сльоза має в собі і смуток і радість, темноту і світло. Тобто, знову вказується на нероздільність, єдність світу, Чорноби та Білоби. В наших колядках ця сльоза зветься небесна росиця, з якої постає Дунай, а в водах Дунаю купається сам Господь. Нині наука довела, що справді життя на наші землі вийшло з води і вона є праматр’ю всього живота піднебесного: рослин, тварин та людей. Вода перебувала появі повітря (неба) та мінералів (землі), ось як співається про це в колядці: «Коли не було з нащада світа, Тоди не було неба, ні землі, А но лем було синєє море…»

3. Частинка має в собі ціле, а ціле складається з частинок, тому Всебог відділивши від себе часточку опустив її в первісне космічне море-океан, щоб ця часточка витворила кладоряд (структуру, упорядкований Всесвіт). В деяких колядках сам Всебог спускається в первісне море та купаючись в ньому упорядковує Всесвіт. Дерево виступає символом Всесвіту який перебуває в ладу, Всесвіту який розгорнувся (проріс) із кинутої Родом зернини (жолудя). Саме в цей момент Все бог стає Родом, тобто тим хто народжує життя. Тому Род це не просто йм’я Бога, це його епітет, це головний закон за яким Він живе.
Світовим це дерево називається тому, що воно є відображенням кладоряду (структури) Світу, Всесвітня. Воно є своєрідною дорогою чи містком який поєднує і показує єдність Світу. Золото і жемчуг, що вкривають дерево відображають багатство яким наповнений світ, а також його світлоносну суть, бо золото є ковадлом (металом) Сонця.
Світове Дерево має три рівні: вишній світ, Праву, крону Світового Дерева – там сам Род Соколом сидить. Цей птах є образом і духовним єством породження Всесвіту. Ба більше того, інколи Сокіл виступає самим Божим Оком, яке породжує світ, ось як про це співається в колядці: «У неділю барзе рано-пораненьку Налетіли соколи з чужої далекої сторони Да сіли упали в лісі на превоздобному дереві орісі, Да звили собі гніздо шарлатноє…». Сокіл сполучається у слов’ян з образом батька, праотця, роду як такого. В одній колядці, де юнак хоче підстрелити сив-сокола, мовиться: Ой, не стріляй, Іванко, То не соколонько, то твій батенько. Звідси ж численні порівняння слов’ян в своїх піснях з соколиним родом, особливо це стосується козаків.
Середній світ, Ява, стовбур Світового Дерева – має 12 гілок. Ці гілки знаменують собою 12 сузір’їв видимого нічного неба та 12 місяців року. У зв’язку з багатьма питаннями які нині виникають в середовищі рідновірів, треба зазначити, що в колядках та обрядових піснях слов’ян немає згадок про дерево з 16-ма чи 9-ма гілками. Тобто слов’яни не знали 16-знакового Небесного Звіринця (Зодіаку) чи 9-місячного року. Але, це не означає, що такого не могло бути в інших краях чи у інших родів Славних . Інколи 12 гілок заміняє 12 джерел, які витікають з-під коренів Світового Дерева, як от в літописі XVI ст.: «Ісходить от него сладкоє благоуханіє, а от корня єго текуть млеком і медом 12 істочников». Божі мухи, це бджоли, що відображають людей та весь живіт піднебесний, вони творять першохрам (про що буде йтися в інших витках книги).
Нижній світ, Нава, коріння Світового Дерева – це світ Предків які готуються до нового народження, також то є невидимий, таємний світ де перебувають лихі сутності (Темна Нава). Джерело, яке витікає з-під кореня символізує зв'язок зі своїм родом та живу воду.

4. Гніздечко виступає як зоряний простір, який так само показаний тривимірним: знизу барвінок (рослина Предків які до цього часу висаджують слов’яни на могилах), в середині калина (дерево життя, символізує род, родину, тобто середній світ), зверху золото (благородне ковадло (метал), горішній світ Богів). Дія сходження птахів у гніздечко символічно передає перетворення Сокола-Рода на Чорноба та Білобога (два голубоньки), а разом вони є трьома силами Всевіту: Творення (Білобог), Руйнування (Чорнобог), Збереження (Род). Род є Всесущій хранитель Всесвіту, бо народження-породження-рождення зберігає світ. Род, який береже Всесвітня дає проявитись в ньому силі Творчій (Білобог) та Руйнівній (Чорнобог). Але ми повинні розуміти, що Чорнобог не є абсолютне лихо, Він є проявом тих сил, які руйнують старе для народження нового. Як сказано в Карбі відання Чорнобога і Білобога: «Чорнобог з Білобогом перуняться, у Сварзі єднаючись, тим світ удержаний. Вони суть одно і немає одного без другого».

5. Сокіл-Род однаково бере участь в народженні світу і як Білобог, і як Чорнобог. Дві сутності взаємодоповнюючи одна одну творять світ, таким яким він є. Пірнання у первісне море знову вказує на джерело походження життя – водна сила (стихія), а одночасно перетворення безладдя силами Рода на упорядкований світ. Перебування у морі три літа вказує на час необхідний для переходу духу з одного стану в інший . Варто нагадати, що в іранців Ахура Мазда творить світ теж за три тисячі років. Тобто ця билина має прадавнє походження і збережена в багатьох нащадків Аріїв.
Золотий пісок та синій камінь – елементи першотворення, які відображені на стягові Ясуні (жовто-блакитному). З них постають мінеральний світ (земля), біла вода (земна вода, на відміну від темної космічної води). Це ті часточки з яких буде творено явний світ. З синь-каменю постають небесні світила, які підтримуватимуть життя в Яві: сонце, місяць та звізди. Цікаво зазначити, що ці дії є підготовкою до творення явного світу, але ще не самим творенням, яке почнеться з народження Яйця-Райця.

6. Не слід дивуватись певній непослідовності викладу подій в священних переданнях, бо ця мова є не для передачі розумових знань (бо розумом дію народження світу не збагнути), а для священного введення людини в сотворення з Богом, адже усвідомлення походження світу долучає людину до продовження народження світу. Священне передання відтворює не тільки первинні дії, а відображає буття Всесвіту як такого. Для відтивної людини немає ні вчора, ні завтра, є вічне сьогодні – в якому відбувається народження/смерть Всесвіту. Тому, для слав’янина важливо усвідомити ознаки Бога, якості Бога, щоб в обряді та житті сотворити разом з ним.
Отже те, що у витку спочатку описуються явища, які постануть тільки після народження Яйця-Райця, не повинно нас дивувати. Тут головне не послідовність, а суть і якості, знаковість.
Бачимо, що сили (стихії) та світила демонструють свої якості та значення в світоладі. Земля дарує нам харч, вода – життєдайність. Сонце, яке вшановується в неділю , дарує тепло, яке підтримує життя. Місяць несе значення сонця духовного, світла знань, які освітлюють усі варни та весь живіт піднебесний. Зоря сходить в світ Яви, як життєдайна небесна вода, запліднююча вода. Звізди в колядках є відповідником дітей: пан господар, ясная панна, маленькі діти – сонце, місяць, звізди.

7. Зозулі і ластівки, птахи які символізують Числобога, обрахунок часу в Явному світі. Виток чітко показує як творився Колодар: 12 гілок, 5 гніздечок, у кожному по 5 яєчок, шосте красне. Тобто бачимо число днів в Річному Колі – 360. В оригінальних колядках говориться про 4 гніздечка та про 6 яєчок, а сьоме красне. Але такий обрахунок дає 336 днів, що ніяк не відповідає сонячному календарю Слов’ян. Це є ще один важливий доказ на підтвердження саме 6-денного тижня у наших Предків. Хоча, ми повинні вказати те, що чотири семиденні тижні складають місячний (лунний) тиждень в 28 днів. Правда в місячному Річному Колі повинно бути 13 місяців, а отже 13 гілок. Таких бувальщин і колядок в нашому Звичаї немає.
Чорні бобри символізують багатий Світ Предків, шануючи який людина матиме усе необхідне для прожиття. Криниці – під ними слід розуміти витоки нових Всесвітів, які творяться самим Сварогом.

8. Світовий Кур, це тілесний (матеріальний) прояв Всебога, практично це той самий Сокіл. Світовий Кур це сам Дідо Дажбог, сонячний птах. Він є образом народження і загибелі тілесного Всесвіту. Саме як Світовий Кур, що сидить на гілці Світового Дерева, Сокіл-Род зображається на личі (кам’яному барельєфі) у Бушанському слав’янському храмі (Вінничина).
Знесення Світовит Куром Яйця-Райця означає народження того Всесвіту, в якому ми живемо. Ось як пише про це «Велесова книга»: «Се бо Дажбог створив нам яйце, що є світ-зоря, яка нам сяє, і в тій безодні повісив Дажбог Землю нашу». Яйце-Райце це мале відтворення (мікромодель) Світового Дерева.
Ось як ще говориться про Світового Кура в одній щедрівці : «Сидить півень на криниці, спустив крила ще й косиці. Сюди мах, туди мах, а у вас тут млинець пах». Ця щедрівка дуже добре лучиться з сьомим розділом Витка, де говориться про народження криниць. Світовий Кур якраз і сідає для народження світу на криницю, яка є символом витоку нового Всесвіту.
Ирій Сад, Світ Білий та Пекло – це і є народне бачення Прави, Яви та Нави. В Праві проявляється Алатирем сам Сокіл-Род, три рівні Алатиря вказують на ідею триєдності Всесвіту, а вісів кутів (пелюсток) – головні річні свята, головні прояви Богів тощо. 360 каменів з яких складений Алатир позначають священне число Річного Кола, а одночасно, 360 Карбів відання Покону Рода Всевишнього. Така конструкція першовівтаря збереглась в усіх Аріїв, саме 36 десяток (хрестиків з 10-ма пальцями) зображено на вівтарі (камінь №1) сонячної обсерваторії Гобустана (Азербайджан). Найяскравіший зразок збережений в Рігведі де говориться про Вівтар Вогню, який складений з 360 каменів. Самий нижній рівень - це відичний вогонь Агні; середній рівень - це середній світ, а найвищий рівень - це око, направлене до неба.
Хранителем Покону Рода Всевишнього є отець Перун та Полк Перунів.
Любовь побеждает выгоду.
Аватара пользователя
kluev vv
Администратор
 
Сообщения: 326
Зарегистрирован: 19 окт 2009, 17:08
Откуда: Сичеслав (Днепропетровск)

Re: Народження світу

Сообщение kluev vv » 19 янв 2011, 18:49

Богумир » Пн янв 25, 2010 10:27 pm

розміщую розділ "Поява людини" з книги "Відичне Православ"я: наш шлях до Бога":

У вічності буття Рода Всевишнього святодія народження душі здійснювалась Соколом-Родом (Святим Духом) неодноразово. Народження і згортання втіленого Всесвіту відбувається кожні 4 320 000 000 років. Саме стільки триває Доба Рода-Рожанича – поєднання Батька Сварога і Матінки Лади. Наприкінці цієї Доби Род-Рожанич знову обертається на Дива – море небуття, первинне безладдя та порожнечу, щоб за мить знову народитися. Кожне нове народження Рода-Рожанича (Сварога і Лади) у Роді Всевишньому супроводжується новим утіленням Всесвіту. Про це ясно говорять Карби відання Покону Рода Всевишнього: „Усе Родом об’єднане і в Роді перебуває, Боги прийшли з Роду і Родом утримані є”.
Род-Рожанич – це поєднання Сварога і Лади, що являють себе у Яві яйцем-райцем , народженим зі сльози Сокола-Рода. Воно несе у собі поєднання Батька і Матері, які народжують усе живе. Всевишній, віддаючи частину свого тіла, через Сварога та Ладу дарує життя різним своїм проявам, у тому числі й людині, яка на нашій Землі є найдосконалішою та найбільш розвиненою істотою.
Предвічно Сварог і Лада дають життя усьому сущому, проявляючи його у різноманітних твореннях (формах), аби пізнавати та вдосконалювати себе. Саме так постають та розвиваються різні сутности і відроджуються Боги. Це Род Всевишній дає можливість жити усьому тілесному, наповнюючи і спрямовуючи його Своєю Силою-Світлом. Отримуючи Світло Рода Всевишнього, тілесне розвивається як віддзеркалення і невід’ємна частина духовного. Сварог і Лада, поєднуючись у духовну та тілесну суть, розгортають світ у ширину і глибину. Спочатку вони народжують Богів – Рід Небесний, а після Боги народжують у собі людей – рід земний. Тому людина є дитям природи, бо вона народжена Рідними Богами під час розгортання Тіла Всевишнього Рода (Всесвіту). Люди у Яві є проявами тих Богів, які їх народили. Внаслідок того, що є Боги Світлі і Боги Темні, людські роди також є світлими (спрямованими до Світла і Білобуття) та темними (спрямованими до Пітьми і Чорнобуття). Усі роди людські мають свого безпосереднього предка із Прави чи Нави – якогось певного Бога. Білі народи походять од Світлих Богів Прави, котрих і славлять, починаючи родовід свій від Сокола-Рода. Загалом усе людство є часткою Рода Всевишнього і найдосконалішим втіленням Рода Небесного, що наділене найбільшими можливостями для подальшого розвитку.
Отже, кожна людина є втіленням Всевишнього Бога у Яві, самоусвідомленою „посудиною”, яка наповнюється однією з трьох сил Всесвіту: творенням, руйнуванням чи збереженням. Ці сили і є Триглавами буття: Білобог (творення, праве), Род (збереження, середина), Чорнобог (руйнування, ліве); Сварог-Твастир (творення, праве), Перун (збереження, середина) Велес (саморуйнування, ліве); Ярило (народження, праве), Світовит (збереження, середина), Сивий Яр (занепад, ліве). Таких Триглавів є дуже багато.
За родовими переказами, народ Русинів (мудреців) від народження Світу час від часу перероджується, вдосконалюючи свою суть. Найдавнішими Прародителями, наших Слав’янських родів, є Мати Слава (прояв Лада) та Ладобог (прояв Сварога), що зійшли на землю і проявились через Славуню та її мужа Богумира. Отцем же всіх Слав’яно-Оріїв та роду земного є Сокіл-Род – Свідомість Бога, птах-носій найвищої сутности Рода Всевишнього. Від імені Сокола-Рода наші Праотці звали себе Соколами-Сколотами-Склавинами – соколиним родом. Особливо шанували його наші воїни – козаки. Тому й у піснях є тисячі прикладів ототожнення нас із цим птахом.
Позаяк народження людини відбувалось пребагато разів і було це на початку проявлення Світу, у повній мірі пізнати як воно відбувалося неможливо. Для цього треба бути самим Всеродителем. Тож Таїну цю ми можемо усвідомити лише через міти й билини та через спогади Душ наших.
Тому, коли хтось буде переконувати православного рідновіра, що є люди, народжені іншими людьми (вищими, могутнішими), ми не повинні сперечатись, адже справді Славуня та Богумир були боголюдьми, наділеними надзвичайними здібностями. У них були втілені сутности Матері Сва та Отця Ладобога. Саме тому вони й могли бачити та спілкуватися з іншими Богами – Перуном, Дажбогом, Велесом....
Коли хтось переконуватиме православного рідновіра, що люди народжені Богом, то й тут теж немає заперечення, бо саме зі сльози Сокола-Рода (з Ока Божого, Олатиря) зродилось-утворилось усе Життя.
Коли хто переконуватиме православного рідновіра, що життя занесене на Землю-Макошу з інших планет, ми і з тим погодимось, бо Сварог і Лада є Родителями усього Світу, нашого Тілесного Всесвіту, а в ньому є планети, старші за нашу, де життя виникло раніше. Жодне з припущень не виходить поза межі Відичного Православ’я, бо ніщо не може існувати поза Божими знаннями – Відами, які діють в усьому просторі Тіла Рода Всевишнього (Всесвіті).
Маючи у собі світлий Дух і вічну Душу, сповнену Світлом Рода, Слав’янський рід живе вічно, народжуючись для служіння Роду Всевишньому у творенні Добра і Правди під час кожної Доби Рода-Рожанича
Поява людини у тілесному світі викликана появою цього світа і є закономірністю його розвитку. Людина – найдосконаліше, що породили Боги. Люди є втіленням певних якостей Богів у Явному світі та одною з ланок розгортання Всесвіту. Ця велика святість покладає на нас великі обов’язки та дає нам відповідні права. Ми маємо допомагати душам нижчого рівня розвитку підійматись і вдосконалюватись, себто оберігати та захищати тваринний і рослинний світи, встановлювати з ними стосунки взаємної любови й справедливости. Бо коли природа нині поборює людину, це є прямим наслідком нашої байдужости та злочинної озлоблености щодо світу й самих себе. Відаючи це, Матінка Макова (планета Земля) повстає проти людства, аби ми ставали праведними.
Саме такий стан речей ми переживаємо зараз. Він пов'язаний із пануванням Ночі Сварога, яка затьмарила розум і душі світлих людей. Та Світанок Сварожий уже почався. Родове Вогнище з кожним днем палає усе яскравіше, повертаючи людям споконвічне Відичне Православ’я, а отже, і сили Богів.
Сучасний православний рідновір, як і сім тисяч років тому, є людиною справедливою та світлою, бо славить своїх Рідних Богів, перебуває з Ними у стосунках Любови й дарує цю Любов усьому живому, сповнюючи тим самим Заповіт Отця Небесного – Сварога.
Любовь побеждает выгоду.
Аватара пользователя
kluev vv
Администратор
 
Сообщения: 326
Зарегистрирован: 19 окт 2009, 17:08
Откуда: Сичеслав (Днепропетровск)

Санта-Клаус

Сообщение tierViahkathy » 08 фев 2011, 18:40

Санта-Клаус вообще вылетел из собственной резиденции на Северном полюсе, чтоб ночкой успеть привезти пожелания с Рождеством и положить детям под елки долгожданные подарки.
Яковлева
Аватара пользователя
tierViahkathy
 
Сообщения: 1
Зарегистрирован: 08 фев 2011, 00:49
Откуда: Россия


Вернуться в Традиции Предков. Ведическая культура



Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 2

cron